21 червня 2021 року на Косівщині відбулась заключна конференція проєкту PLBU.01.02.00-UA-0941/19-00 “Карпатська бджола – спільні заходи для збереження унікальності природної спадщини в українсько-польському прикордонні», що впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу у рамках Європейського Інструменту Сусідства Програми Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.
4 організації з Івано-Франківщини, Львівщини, Закарпаття і Польщі: Громадська організація об’єднання пасічників «Карпатська еко пасіка», Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна», Колочавська сільська рада та Асоціація розвитку і промоції Підкарпаття «Про Карпатія», об’єднали свої зусилля навколо реалізації зазначеного проєкту впродовж 2019-2021 років. І хоча непередбачувані обставини, пов’язані з пандемією коронавірусу COVID-19, внесли свої корективи у терміни впровадження та форму організації публічних транскордонних заходів проєкту, на фінішній прямій з приємністю обговорили результати, підвели підсумки та констатували, що кожен фініш – це по суті старт до реалізації нових ідей.
Участь у підсумковій конференції взяли понад 60 осіб з числа пасічників Івано-Франківської, Тернопільської та Полтавської областей, представники місцевих органів влади, громадських організацій.
Одноденний захід складався з двох частин, був покликаний презентувати традиції бджільництва у Карпатах, привернути увагу до проблем збереження ендемічного для Українських Карпат виду бджоли.
Теоретична частина конференції відбулась на території Кутської громади, а презентаційна – на території Косівської, в науково-просвітницькому центрі національного природного парку «Гуцульщина», де створено постійно діючу виставку «Карпатська бджола в історичному огляді – від дуплянки до розумного вулика».
Презентувала результати проєкту виконавча директорка АОМС «Єврорегіон Карпати-Україна» Галина Литвин, яка зазначила, що впродовж двох років партнери намагалися творити системні підходи до збереження місцевої аборигенної карпатської бджоли разом з промоцією бджільництва у Карпатах. Як підсумок вдалося:
- створити 2 відкриті виставки у місті Косові Івано-Франківської області і у селі Колочаві Закарпатської області;
- закупити нуклеусні вулики та придбати систему для виведення бджоломаток;
- здійснти 2 науково-моніторингові експедиції до високогірних пасік Карпатського регіону;
- організувати Карпатський фестиваль меду у Колочаві та майстер-клас з виготовлення свічок з бджолиного воску у Ряшеві;
- створено 5 медових туристичних стежок на Косівщині, у Колочаві та Підкарпатському воєводстві, промарковано більше 80 км маршрутів.
Експерти Олександр Коваль та Віталій Передерко поділились з учасниками конференції думками щодо тенденцій та можливостей розвитку апітуризму в Карпатах у контексті забезпечення сталого розвитку територіальних громад.
«Розвиток туризму базується на використанні потенціалу бджолярства в Карпатах, зокрема, і культури виробництва, споживання продукції – меду, його переробки та супутніх виробів.
Саме карпатська бджола, пасіка та діяльність пасічників, як культурна спадщина, є одним з ресурсів туристичної індустрії регіону, що допомагає туристам більше дізнатися про край та його людей. А сам туризм сприяє розвитку і збереженню цінностей цих об’єктів культурної спадщини», — відзначив у своєму виступі колега із Закарпаття, експерт з питань маркетингу територій, викладач Ужгородського національного університету Олександр Коваль.
А начальник відділу туризму управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації Віталій Передерко, акцентував увагу присутніх на тому, що сталий розвиток дестинацій сьогодні є обов’язковою умовою їхнього економічного зростання. Міжнародний та внутрішній туризм все частіше розглядають через призму екологічної рівноваги: «Однією з форм сталоорієнтованого туризму є апітуризм, який не тільки не виснажує ресурси, а ще й сприяє їх збагаченню. Aпiтуризм тісно пов’язаний з культурою і традиціями сільських спільнот, а його розвиток сприяє соціально-економічному відродженню сільської місцевості, забезпечує диверсифікацію сільськогосподарського виробництва, створює нові робочі місця, що дуже актуально для України».
Фахові пасічники, Віталій Андрусяк і Марія Боднар, підвели підсумки науково-моніторингових експедицій у високогірні пасіки Карпатського регіону, розповіли про основні етапи досліджень, порушили проблеми і перспективи збереження і репродукції аборигенної карпатської бджоли.