Проєкт «Від ґаджетів до реального життя в ритмі охорони природи» визнаний переможцем ІІ-го Конкурсу з визначення проєктів, розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання яких надається фінансова підтримка з районного бюджету в 2020 році. Організатор конкурсу – Косівська районна рада, фінансування – у рамках реалізації Комплексної районної цільової програми соціального захисту населення Косівського району у 2017-2021 роках, затвердженої рішенням районної ради №213-6/2016 від 15.12.2016 року.
Впроваджувався проєкт ГО “Спадщина Гуцульщини” у співпраці з Національним природним парком “Гуцульщина”.
Мета проекту: активізація вирішення актуальної соціальної проблеми жителів Косівського району (і не тільки) – переключити увагу дітей після карантину із сучасних ґаджетів на практичне ознайомлення із світом, що їх оточує шляхом наочної демонстрації їх ролі в майбутньому планети, а також зниження забруднення водойм шляхом демонстрації безпосередніх наслідків такого впливу дитячій віковій категорії.
Варто визнати, що карантин вніс свої корективи у наше життя. Багато хто з батьків зіштовхнулися з проблемою майже цілодобового використання гаджетів їх дітьми і дуже низькою спроможністю “конкурувати” із ними за увагу дітей. Відсутність нормального спілкування із однолітками, нарікання на он-лайн уроки та інші моменти спонукають шукати нові підходи, щоб знову завойовувати увагу наших дітей.
У рамках реалізації проєкту ГО «Спадщина Гуцульщини» запропонувала дітям практичні роботи в цікавому для них форматі: поєднання практичних занять із визначення чистоти води в річці Рибниця, потічках, криницях і моделювання результатів наслідків забруднення водних ресурсів.
Зважаючи на вірусну загрозу, заняття проводилися із невеликими групами з дотриманням карантинних вимог. Діти знайшли і навчилися ідентифікувати бокоплавів, личинок одноденок, личинок веснянок, двостулкових молюсків, личинок комарів, личинок бабок, водяних осликів, волохокрильців. Отримали знання про цих тваринок, їх роль у природі.
Також зрозуміли принцип, що чим чистіша вода, тим багатший видовий склад макробезхребетних. Здивував юних дослідників той факт, що тонкощі життя підданих Посейдона добре відомі любителям рибалки, адже імітація “рачків” у вигляді різних наживок стала причиною багатьох уловів. Школярі також встановили чистоту води у річці, потічках та криницях. Вони дуже зраділи, визначивши, що вода в Рибниці чиста, а ось у потічках, на жаль, помірно забруднена.
Визначали також чистоту води, взяту із криниць. Виявилося, що у воді із криниць приватних обійсть махробезхребетні себе чудово почувають, були активними і через три дні експерименту. Крім цього діти переконалися, що неприпустимо завдавати шкоду природі. Один із моментів моделювання передбачав забір макробезхребених тварин і їх експозицію в банці з водою різних ступенів забруднення. Коли школярі зрозуміли, що цим тваринкам загрожує неминуча загибель, то попросили не завдавати шкоди, а випустити на волю бранців.
“Хай вони живуть, ми не будемо забруднювати воду в стаканчику для експерименту. І тепер ми знаємо, що і річку забруднювати не можна, адже все живе може в ній загинути!”, – діляться враженнями організатори проєкту, активісти ГО «Спадщина Гуцульщини».
В рамках проєкту були підбиті підсумки у вигляді коротенького відео, де одна група учасників експерименту продемонструвала отримані знання та виступила на захист довкілля.
Таким чином, за словами представників ГО «Спадщина Гуцульщини», за підсумками реалізації проєкту вдалося підвищити практичну обізнаність дітей із наслідками несанкціонованого викидання побутових та інших відходів у водойми, пробудити у школярів відчуття відповідальності за майбутнє планети шляхом наочної демонстрації впливу викидів на живі організми і, у перспективі, знизити рівень забруднення водойм.
К.б.н., старший науковий співробітник НПП «Гуцульщина»,
керівник проєкту Марія Пасайлюк
Рис. 1. Шукаємо макробезхребених. Знайшли мушлю двостулкового молюска.
Рис. 2. “Хатинка волохокрильця” і труднощі його пошуку.
Рис. 3. Визначення чистоти води у потічку.
Рис. 4. Знайшли бокоплава та личинку одноденки.
Рис. 5. Скріншот відео.
Рис. 6. Шукати з лупою веселіше.
Інформація, згідно умов проєкту, періодично висвітлювалася на Facebook сторінках “Спадщина Гуцульщини”, “Національний природний парк “Гуцульщина”, “Місто Косів”.